Павло Тичина - найбільший модерніст 20 років

Сьогодні помандруємо у часі та зазирнемо у 20-ті роки ХХ століття, представником якого є 
Павло Тичина - найбільший модерніст 20 років

1. Новітній погляд на поета:
https://www.youtube.com/watch?v=FLga_TMsAPQ

 2. Збірка «Сонячні кларнети»: наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість
Збірка «Сонячні кларнети» в оцінці літературної критики.
Літературознавець Олександр Білецький
«Ніби щойно прокинувшись, він (П. Тичина), відкрив очі
на світ і основне начало всесвіту побачив у ритмічному русі, гар­
монійному звукові, музиці. Цей ритм всесвіту і є «Сонячними
кларнетами».
Поет Микола Бажан
«Ніколи не забуду тієї безсонної ночі дев’ятнадцятого року,
коли мій друг приніс мені книжку з рясними соняшниками на
обкладинці. Ми з ним сиділи в лісі при багатті (бо виїхали всім
технікумом на заготівлю дров): читали, і п’яніли, і кричали з радості, насолоджуючись красою українського слова, яке з такою нечуваною нами досі музичністю грало, співало, бриніло, гриміло, лилося зі сторінок тієї книги.»
Письменник Василь Барка
«Тичина — кларнетист, можливо, був найвизначніший лірик світу у свої «класичні роки (1914-1924)».

3. Відгук Станіслава Тельнюка про вірш «О, панно Інно» 
«Кожне слово — мов клавіш. Кожне слово — мов інший звук інший настрій. Все йде на нюансах. Цнотливо. Чисто. Без жодного Українська література 1920-1930 рр.  зайвого слова, яке здатне зіпсувати все враження. Вірш — мов кришталевий палац, де все просвічує навколо і де не треба ні барви, ні звука — усе це замінює благородство граней чистого скла. Для таких поезій потрібен колосальний заряд почуттів. Такі
поезії не пишуться щодня. Навіть Павлом Тичиною».

4. Справді, інтимні вірші П. Тичини «самі просяться в музику». Мелодії до них створили М. Верківський, М. Скорульський («Ви знаєте, як липа шелестить..?»), Г. Майборода («Гаї шумлять»), В. Верховинець («Ми дзвіночки»), П. Козицький («А я у гай ходила»), П. Синиця («Подивилась я сно.») і А. Морозов («О, пан­но Ін н о.»).

5. Романс «О, панно Інно.»
https://www.youtube.com/watch?v=gVhN8CJrdUM


6. Критик Леонід Новиченко про вірш «Арфами, арфами» ска­зав, що до збірки «Сонячні кларнети» епіграфом слід було б узяти  цю чудову зі своїм, золотим метеором пісню юності, цей широкодзвонний, неначе й справді виконаний на арфі, гімн весні.

Висновок: Тичина став поетом, яким Україна пишається перед сві­том. Оригінальний стиль, щирість інтонацій, дивовижність його поезій кличуть нас у світ, де панує гармонія і краса. «А серед
усього того,— пише Сергій Єфремов, — стоїть цей дивний мрій­ник із очима дитини і розумом філософа, з вразливою, спраглою краси душею художника й потужною мовою справжнього май­
стра слова…».
Так, ідеал П. Тичини — гармонія природи й людини, інте­лекту й духовності, почуття й обов’язку, національного й загаль­нолюдського, землі й космосу.

Післямова: Проте є й інший Тичина, початком змін якого свідчать поезії "Пам'яті тридцяти"                                                                                    


та "Загупало в двері прикладом"
https://www.youtube.com/watch?v=49fbRYylcQs


Завдання: вивчити напам'ять поезію (на вибір)