Фільми за програмою ЗНО з української літератури

Твій результат на ЗНО повністю залежить від тебе.
Ти ще не готовий? Тоді переглянь фільми за програмою ЗНО з української літератури і збагатися знаннями.
Приємного тобі перегляду!

https://navsi200.com/filmy-ta-multyky-za-tvoramy-ukrajinskoji-literatury/

https://www.facebook.com/407875536406919/posts/499451560582649/

                          

Нагололоси. Підготовка до ЗНО

Знову ми 
повертаємося до теми: "Наголошування слів", адже ця тема є непростою, а завдання на ЗНО є щороку.
Правил до наголошування слів не існує. Єдине правило, яким можна щось пояснити, звучить: так говорить народ, або так записано у словнику.
Наголос в українській мові важко визначити, бо йому властива рухомість, тобто зміна наголосу при відмінюванні слова.
Основні принципи наголошування слів: 
1.  За аналогією:
Наприклад, кУрятина, бо кУрка; читАння, бо читАти; зібрАння, бо зібрАти; листопАд, бо пАдати.


2. існує подвійне наголошування слів:

пОмИлка, зАвждИ, назАвждИ, правОпИсний, прОстИй, слІзьмИ, рОзбІр, веснЯнИй, доповІдАч, зАвждИ, дОговОру, жАлібнИй, м ‘Я’зовИй, пЕрвІсний, перЕстАрок, пОмИлка, прОстИй, тАкОж.

3. Винятки, які потрібно запам'ятати:

асиметрІя
борОдавка
бюлетЕнь
вимОга
вимОва
вИпадок
вітчИм
граблІ
горошИна
грОшей
дІтьми
довІдник
дочкА (але дОнька)
заіржАвіти
зубОжіти (зубОжілий, зубОжіння)
діалОг
каталОг
квартАл
кропивА
кУрятина
мАркетинг
ненАвидіти (ненАвисть, ненАвисний)
одноразОвий
Олень
отАман
перЕпис
псевдонІм
рАзом
серЕдина
симетрІя
спИна
фартУх
фенОмен
цемЕнт
цЕнтнер
чорнОслив

Таким чином, слід бути уважними до наголошування слів.

Поради щодо запам’ятовування слів:

1.      завчати напам’ять;

https://osvita.ua/test/advice/65116/

2.      потійно слухати пісні про наголошування слів;

https://nus.org.ua/news/rep-pidgotovka-do-zno-vypusknyk-napysav-pisnyu-pro-nagolosy-v-ukrayinskij-movi/

3.      періодично переглядати відеоуроки.

 https://znoclub.com/pidgotovka-do-zno/1210-yak-zapam-yatati-nagolosi-do-zno-z-ukrajinskoji-movi.html

ПЕРЕВІР СЕБЕ!

https://www.playbuzz.com/cojanf10/3-6-2018-9-53-36-am

1 курс. Тема: Правила скорочення слів

              УВАГА! Урок із сюрпризом!!!

Прочитай уважно речення

Сьог. світ. с. На в. рост. д.

Нісенітниця. Чи не так? А все тому, що я неправильно скоротила слова. Виявляється, і тут потрібно знати правила.

То що ж я написала?

Сьогодні світить сонце. На вулиці ростуть дерева.

                            ДО РЕЧІ

Хто розшифрує, що говорить чолов'яга із відео, яке розміщене в самому кінці матеріалу, той
                   МОЛОДЕЦЬ!

Щоб не допускати помилок, ось правила.

ЗАПАМ’ЯТАЙ!

1) умовні скорочення позначають, як правило, малими літерами;

2) при написанні деяких із них використовують:

а) дефіс,

б) навскісну риску;

3) у кінці графічних скорочень зазвичай ставлять крапку;

4) графічні скорочення одиниць виміру пишуть без крапки на місці скорочення;

5) множину чогось при скороченні позначають повторенням початкового приголосного;

6) повторювані скорочення (які були утворені від різних за значенням слів, але мають однакове графічне оформлення) зрозумілі лише з контексту;

7) одну літеру не скорочують.

                               

Вправа: до правил доберіть відповідні приклади з поданих слів.

Південно-східний, північно-західний, літр, наша ера, село, навчальний рік, область, наприклад, сторінка, район, селище міського типу, і таке інше, кілограм, роки, рік, міська, порядковий номер, річка, латина, станція, бібліотека, громадянин, томи, століття, мілілітр, сторінка, вища, стаття, видавництво, виконувач обов’язки, частина, сільськогосподарський, пан, панове, секунда, дивись, науково-дослідний, фабрика, грудень, порівняйте, поштова скринька, кабінет, жовтень, гектар, мільйон, грецький, академія.

Довідка: півд.-сх., півн.-зах., л, н. е., н/р, обл., напр., р-н, смт, і т. ін., кг, рр., п/н, б-ка, гр., тт., мл, вид-во, в. о., ч., с.-г., п., пп., див., н.-д., ф-ка, груд., пор., п/с, каб., жовт., га, млн, грец., акад.

с. — село, сторінка, секунда;

ст. — станція, століття, стаття, старший;

р.— рік, річка.

Переглянь ще раз таблицю, що на сторінці 118 підручника.

https://pidruchnyk.com.ua/1168-ukrainska-mova-10-klas-avramenko.html

Виконай тестові завдання:

https://naurok.com.ua/test/pravila-skorochennya-sliv-139646.html

А ось і чудо-відео, ціна якого 12 балів

https://www.youtube.com/watch?v=E-gv9UVa5hw

                                       

            

Морфологія. Дієслово

Мова – найдорогоцінніший дар, даний Богом людині. Неповторними барвами чарують слова. А скільки їх? Вони щоденно поповнюють словниковий запас людини. «Злитками золотими» назвав їх талановитий український поет. Д. Білоус:

Чи задумавсь, відкіля оті

У нашій мові злитки золоті?

Як намистинки, диво калинове – частини мови!..

Ну а візьмімо назву – дієслово,

Само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

А вже до півдесятка слів.

Розминка для розуму:

1.Розділ мовознавства, який вивчає дієслово як частину мови називається...

2.Дієслово – це самостйна частина мова, яка означає...

3. Дієслова відповідають на такі запитаня: ...

4.У реченні дієслово виконує роль....

Ключові слова до нашого уроку:

дієслово, початкова форма, дія, час, дієприкметник, дієприслівник.

ПРИГАДАЄМО ЗІ ШКОЛИ:

Дієслово - це частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що робиться з предметом? у якому стані він перебуває? (ходив, співатиме, займатися, буду їсти, заробляю).

У реченні дієслово найчастіше виконує функції присудка або частини складеного присудка (він розповів все, що знав; ніч здавалася днем).

ВИДИ ДІЄСЛІВ

Вид- одна з найважливіших ознак дієслова. За цією ознакою дієслова поділяються на доконані і недоконані:

доконані     помити підлогу, приготував уроки, поїду

недоконані мити підлогу, готую уроки, буду їхати

Дієслова доконаного виду означають завершену дію і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?

Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що роблю? що буду робити?

СПОСОБИ ДІЄСЛІВ

Дієслова можуть вживатися у дійсному, умовному чи наказовому способі. Спосіб дієслова вказує на відношення дії до дійсності.

Дійсний спосіб дієслова означає дію, яка відбувалася, відбувається чи буде відбуватися (ходив, люблю, одягатимеш).

Умовний спосіб дієслова означає дію бажану або можливу за певних умов (полетіти б, казала б).

Наказовий спосіб дієслова через наказ, прохання, побажання чи пораду закликає до виконання дії (приходь, навчайся, привітай).

ЧАСИ ДІЄСЛІВ

Дієслова можуть вживатися у минулому, теперішньому чи майбутньому часі. Час дієслова вказує на те, коли відбувалася, відбувається чи буде відбуватися дія.

Минулий час означає дію, яка колись відбувалася або вже відбулася.

Теперішній час означає дію, яка відбувається в час мовлення або постійно.

Майбутній час означає дію, яка відбуватиметься у майбутньому.

ДІЄВІДМІНИ ДІЄСЛІВ

Зміна дієслів за особами, часами і числами називається дієвідмінюванням. За типом відмінювання дієслова поділяються на дієслова 1-ої і 2-ої дієвідмін: 1-а і 2-а дієвідміни поділяються за закінченням 3-ої особи множини теперішнього часу, тобто

до 1-ої дієвідміни належать дієслова, які у 3-ії особі множини мають закінчення -уть, -ють (думають, хочуть, переживають);

до 2-ої дієвідміни- закінчення -ать, -ять (сушать, варять).

ІНФІНІТИВ

Інфінітив (початкова форма дієслова; неозначена форма)- це форма дієслова, яка означає дію, але не виражає способу, часу, особи, числа і роду (хотіти, йти, плакати).

БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА

Безособові дієслова- особлива форма дієслова, що означає дію без відношення до будь-якої особи (темніє, щастить, дніє).

Дієприкметник – це відмінювана форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією й відповідає на запитання який? Дієприкметники мають граматичні ознаки дієслова та прикметника.

Наприклад, засмаглий, прочитаний, згасаючий; часу (минулий і теперішній): написаний, голосуючий; стану (активний і пасивний): потемнілий, вирощений, а також здатність мати при собі залежні слова: вишитий бабусею рушник.

Дієприслівник – це незмінювана дієслівна форма, яка, пояснюючи головне дієслово, називає додаткову дію та відповідає на запитання що роблячи? що зробивши?

Наприклад: їдучи поїздом і їхати поїздом; твориться від дієслівних основ: написати – написавши, спостерігати – спостерігаючи; зберігає вид того дієслова, від якого утворений: працювати – працюючи; виступити – виступивши; має значення перехідності/неперехідності: розмовляючи з ним, висвітлюючи проблему.

Так само, як і прислівник, дієприслівник не змінюється, пов’язується з основним дієсловом синтаксичним зв’язком прилягання, у реченні виконує функцію обставини: Він дуже гарно сміється, назбируючи на вії місячне сяйво (М. Стельмах).

 Перегляньте відео-уроки, які допоможуть вам підготуватися до ЗНО

https://www.youtube.com/watch?v=DovwtRffOM0

https://www.youtube.com/watch?v=PNDUlF88xDQ