Морфологія. Дієслово

Мова – найдорогоцінніший дар, даний Богом людині. Неповторними барвами чарують слова. А скільки їх? Вони щоденно поповнюють словниковий запас людини. «Злитками золотими» назвав їх талановитий український поет. Д. Білоус:

Чи задумавсь, відкіля оті

У нашій мові злитки золоті?

Як намистинки, диво калинове – частини мови!..

Ну а візьмімо назву – дієслово,

Само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

А вже до півдесятка слів.

Розминка для розуму:

1.Розділ мовознавства, який вивчає дієслово як частину мови називається...

2.Дієслово – це самостйна частина мова, яка означає...

3. Дієслова відповідають на такі запитаня: ...

4.У реченні дієслово виконує роль....

Ключові слова до нашого уроку:

дієслово, початкова форма, дія, час, дієприкметник, дієприслівник.

ПРИГАДАЄМО ЗІ ШКОЛИ:

Дієслово - це частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що робиться з предметом? у якому стані він перебуває? (ходив, співатиме, займатися, буду їсти, заробляю).

У реченні дієслово найчастіше виконує функції присудка або частини складеного присудка (він розповів все, що знав; ніч здавалася днем).

ВИДИ ДІЄСЛІВ

Вид- одна з найважливіших ознак дієслова. За цією ознакою дієслова поділяються на доконані і недоконані:

доконані     помити підлогу, приготував уроки, поїду

недоконані мити підлогу, готую уроки, буду їхати

Дієслова доконаного виду означають завершену дію і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?

Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що роблю? що буду робити?

СПОСОБИ ДІЄСЛІВ

Дієслова можуть вживатися у дійсному, умовному чи наказовому способі. Спосіб дієслова вказує на відношення дії до дійсності.

Дійсний спосіб дієслова означає дію, яка відбувалася, відбувається чи буде відбуватися (ходив, люблю, одягатимеш).

Умовний спосіб дієслова означає дію бажану або можливу за певних умов (полетіти б, казала б).

Наказовий спосіб дієслова через наказ, прохання, побажання чи пораду закликає до виконання дії (приходь, навчайся, привітай).

ЧАСИ ДІЄСЛІВ

Дієслова можуть вживатися у минулому, теперішньому чи майбутньому часі. Час дієслова вказує на те, коли відбувалася, відбувається чи буде відбуватися дія.

Минулий час означає дію, яка колись відбувалася або вже відбулася.

Теперішній час означає дію, яка відбувається в час мовлення або постійно.

Майбутній час означає дію, яка відбуватиметься у майбутньому.

ДІЄВІДМІНИ ДІЄСЛІВ

Зміна дієслів за особами, часами і числами називається дієвідмінюванням. За типом відмінювання дієслова поділяються на дієслова 1-ої і 2-ої дієвідмін: 1-а і 2-а дієвідміни поділяються за закінченням 3-ої особи множини теперішнього часу, тобто

до 1-ої дієвідміни належать дієслова, які у 3-ії особі множини мають закінчення -уть, -ють (думають, хочуть, переживають);

до 2-ої дієвідміни- закінчення -ать, -ять (сушать, варять).

ІНФІНІТИВ

Інфінітив (початкова форма дієслова; неозначена форма)- це форма дієслова, яка означає дію, але не виражає способу, часу, особи, числа і роду (хотіти, йти, плакати).

БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА

Безособові дієслова- особлива форма дієслова, що означає дію без відношення до будь-якої особи (темніє, щастить, дніє).

Дієприкметник – це відмінювана форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією й відповідає на запитання який? Дієприкметники мають граматичні ознаки дієслова та прикметника.

Наприклад, засмаглий, прочитаний, згасаючий; часу (минулий і теперішній): написаний, голосуючий; стану (активний і пасивний): потемнілий, вирощений, а також здатність мати при собі залежні слова: вишитий бабусею рушник.

Дієприслівник – це незмінювана дієслівна форма, яка, пояснюючи головне дієслово, називає додаткову дію та відповідає на запитання що роблячи? що зробивши?

Наприклад: їдучи поїздом і їхати поїздом; твориться від дієслівних основ: написати – написавши, спостерігати – спостерігаючи; зберігає вид того дієслова, від якого утворений: працювати – працюючи; виступити – виступивши; має значення перехідності/неперехідності: розмовляючи з ним, висвітлюючи проблему.

Так само, як і прислівник, дієприслівник не змінюється, пов’язується з основним дієсловом синтаксичним зв’язком прилягання, у реченні виконує функцію обставини: Він дуже гарно сміється, назбируючи на вії місячне сяйво (М. Стельмах).

 Перегляньте відео-уроки, які допоможуть вам підготуватися до ЗНО

https://www.youtube.com/watch?v=DovwtRffOM0

https://www.youtube.com/watch?v=PNDUlF88xDQ